Штрауса Соната для скрипки мі-бемоль мажор, ор. 18

Соната для скрипки мі-бемоль, ор. 18 був написаний Річардом Штраусом між 1887-88 роками. Хоча це не вважається віхою в скрипковій літературі, його часто виконують і записують. Його часто відзначають своєю ліричною красою та технічними вимогами до скрипаля та піаніста. Як і вся його камерна музика, соната Штрауса дотримується стандартної класичної форми, хоча вона вважається останнім його твором, який має таку форму. Твір складається з трьох частин і займає приблизно тридцять хвилин. Друга частина унікальна тим, що це імпровізація; тобто спокійні скрипкові пасажі справляють враження імпровізаційного матеріалу. Цей рух зберігає гарний тон співу протягом усієї композиції та завершується медитативно.